Президент ЄАТА 1989-1991 рр.

Найважливішою темою для мене в EATA було поширення та розвиток ТА у країнах Східної Європи.

У липні 1989 року ми мали першу конференцію ЄATA у східноєвропейській країні - в Загребі (тоді Югославія).

На спільній конференції м в Брюсселі, липень 1990 року, круглий стіл проводив Жан-П’єр Куацца, віце-президент ЄATA, «Розширення технічної допомоги. Глобальна дія: Східна Європа». Першим визначним моментом цього заходу стала присутність колег з СРСР, які змогли висловити власні потреби та побажання перед великою групою членів з «усього (ТА) світу».

Повідомлення було дуже чітким: у цих країнах існує величезний інтерес до технічної допомоги, і важко навчатися лише за книгами: існує нагальна потреба в навчанні та супервізії.

Оскільки звичайна (західна) оплата навчання була неможливою через економічні причини в цих країнах, кілька тренерів запропонували навчання лише за витрати на проживання та харчування, і ЄATA почала покривати транспортні витрати для таких тренінгів.

Оскільки велика кількість PTSTA та TSTA вже мали контакти і фактично навчених людей, ці програми стали успішними.

У той час групи вже працювали в Ленінграді, Познані, Любліні, Будапешті та Празі, і це лише деякі з них.

Головне враження, що залишила ця зустріч, - це надзвичайні надії та гордість щодо корисності та привабливості ТА та щодо спроможності, яку ми маємо як організації ТА, щоб мобілізувати себе на передньому краї того, що тоді було європейською пригодою 90-х.